Рання діагностика раку молочної залози
Рак молочної залози (РМЗ) — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Становить близько 20% в структурі онкологічної захворюваності жіночого населення.
РМЗ — єдина пухлина, від якої однаково страждають жінки всього світу. Рівень захворюваності на РМЗ має тенденцію до постійного зростання в усіх країнах членах Всесвітньої організації охорони здоров’я. З урахуванням тенденції поступового старіння населення планети приріст захворюваності на РМЗ становить близько 1,5% в рік.
У 2020р в усьому світі діагностували понад 1 500 000 нових випадків РМЗ, і понад 500 тис. осіб складали жінки, що померли від захворювання. Подібна ситуація спостерігається в більшості розвинених країн світу. Найвища захворюваність РМЗ в індустріально розвинених країнах Північної Америки, Австралії, Західної і Північної Європи. РМЗ дедалі більше поширюється в країнах, що розвиваються, за рахунокподальшої урбанізації та прийняття західного способу життя (фізична інертність, надлишкова маса тіла, пізні перші пологи, скорочення числа пологів і тривалості грудного вигодовування). Так, більше половини (53%) нових випадків РМЗ і 70% смертей диспропорційно доводиться на країни з економікою, що розвивається, в яких проживають 82% населення земної кулі.
Згідно з прогнозами Міжнародної асоціації з вивчення раку, до 2030 року кількість хворих на РМЗ складе 2 100 000 чоловік.
В Україні також, як і в більшості країн світу, рак молочної залози займає 1-е місце в уктурі онкологічної захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень у жінок. Захворюваність на РМЗ в нашій країні щорічно збільшується на 1-2%. Щороку діагностується б 500 нових випадків цього захворювання.
Згідно з ними Національного канцерреєстру, найвищі показники захворюваності на рак грудей відзначаються в у жінок старше 60 років. При цьому найбільш небезпечний відрізок часу, коли ризик захворіти на РМЗ найбільш високий, вік 50-80 років. В Україні щорічно у кожної четвертої-п’ятої жінки РМЗ діагностують на 111-І V стадії. Через несвоєчасне звернення жінок до онкологів-мамологів ефективність спеціалізованого (онкологічного) лікування значно знижується.
У зв’язку з цим щорічна смертність від РМЗ становить майже половину від щорічної захворюваності у жінок в Україні.
У той же час в США щорічні показники смертності серед американок в співвідношенні зі щорічною захворюваністю в 3 рази нижчі, ніж в Україні. Згідно з даними Національного інституту раку, вилікувати РМЗ можливо, однак за умови його виявлення на ранніх стадіях: на І стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80% жінок, а на III стадії вже тільки у 50% жінок.
Як показує європейський досвід, виявлений на ранніх стадіях РМЗ (0-1-11) у приблизно90% жінок є виліковним.
Світовий досвід також свідчить, що виявлення пухлини в молочній залозі до її клінічних проявів дозволяє виконувати органозберігаючі і реконструктивно-пластичні операції при РМЗ і забезпечує 20-річну виживаність у 92%-98% пацієнтів.
Захворювання також зустрічається у чоловіків. На частку чоловічого населення припадає 0,9%-1,7% загального числа випадків РМЗ (співвідношення хворих жінок і чоловіків — 135:1).
Рак молочної залози — складне гетерогенне захворювання, що виникає внаслідок взаємодії генетичних і негенетичних факторів ризику (ФР) і характеризується неконтрольованим зростанням змінених клітин. Фактори ризику РМЗ можна об’єднати в 4 групи:
- сімейний анамнез (спадковий рак);
- репродуктивні (ендокринні ФР);
- ФР навколишнього середовища та способу життя;
- ФР, пов’язані з патологією тканини молочної залози.
Пухлина частіше розвивається з клітин епітелію проток і/або часточок паренхіми молочної залози. З віком кількість випадків захворюваності на РМЗ збільшується. Більшість випадків РМЗ (70-80%) виникають спорадично (спорадичний РМЗ), внаслідок порушень в геномі соматичних клітин. Спадкові, або термінальні мутації виникають в статевих клітинах або заплідненій яйцеклітині і характеризуються найвищою ймовірністю розвитку РМЗ (спадковий РМЗ).
До 5-10% всіх випадків РМЗ у жінок і 4-40% РМЗ у чоловіків пов’язані з успадкованою мутацією в одному високопенетрантному гені схильності (BRCA 1, BRCA 2, ТР 53, PTEN, CDH1).
Спадкові мутації відрізняє вертикальна передача від матері або батька, молодий вік захворювання, аутосомно-домінантний тип спадкування і розвиток паралельно пухлин інших локалізацій.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА СИМПТОМИ
Існують три основні клінічні форми РМЗ: вузлова форма, дифузна форма та хвороба Педжета. У більшості випадків ранній РМЗ розвивається безсимптомно. Для того, щоб виявити клінічні симптоми раку, самим жінкам дуже важливо слідкувати за змінами зовнішнього вигляду, чутливості, форми та структури своїх молочних залоз. Особливо необхідно звертати увагу на такі зміни:
- Поява нових ущільнень. Існують також шкірні симптоми вузлового РМЗ: над ущільненням при натисканні з’являється зморшкуватість шкіри, площадка чи воронкоподібне втягнення (симптом втягнення шкіри у формі пупка), бугристість, чи поява нових зморшок.
- Болючість соска, потовщений сосок, патологічні виділення із соска, втягнення соска, симптом “ракетки” (еліпсоподібна ареолярна область).
- Збільшення залози, поява пухлини у аксилярніи ділянці, а також деформація залози.
- Одним із симптомів раку може бути також усихання сосків. Особливо небезпено виділення із сосків крові.
- Болі у залозі (рідко є симптомом РМЗ).
ДІАГНОСТИКА
Діагностика РМЗ зазвичай починається з того моменту, коли сама жінка у процесі
самообстеження, чи лікар при клінічному обстеженні молочних залоз виявляють
вогнищеве ущільнення. Клінічне обстеження молочних залоз -дуже важлива частина оцінки стану молочних залоз.
Мамографія є одним із провідних методів первинної діагностики РМЗ, який дозволяє діагностувати пухлини розмірами від 5-10 мм. Вірогідність методу складає 75-95%, його застосування при клінічній діагностиці РМЗ дозволяє виявити пухлини 1-ої стадії в 50-70% випадків. Мамографія – це поширений, точний і найбільш ефективний спосіб обстеження здоров’я грудей на сьогоднішній день. Достовірність результатів обстеження молочних залоз залежить і від якісного та сертифікованого обладнання, і від кваліфікації лікаря, що робить оцінку результатів.
Скринінгову мамограму, за наявності показань, важливо робити щорічно, вона дозволяє виявити ракові захворювання на найбільш ранніх та виліковних стадіях захворювання. До прикладу, саме мамографія дозволяє побачити аномальний розвиток тканини за два роки до того, як лікар або ви, зможете виявити такі зміни пальпацією (руками). Саме рентгенівський скринінг показаний для пацієнток з так званої групи ризику:
- жінки після 45 років;
- жінки будь-якого віку, у яких є підозра на пухлинні новоутворення, виявлені під час мануального огляду чи УЗД дослідженні;
- жінки будь-якого віку, у яких найближчі прямі родички мали/мають рак молочної залози.
Обстеження полягає у рентгенівських знімках (окремо відрізняють ЗР-цифрову мамографію та УЗД молочних залоз), які фіксують зображення тканини молочних залоз в різних проекціях. Лікар рентгенолог тлумачить зображення і повідомляє результати пацієнту. Проводячи щорічне планове обстеження та користуючись тим самим мамографом, рентгенолог має додаткову перевагу у порівнянні поточного результату обстеження з попереднім, що допомагає і полегшує виявлення крихітних відхилень, які можуть з’явитися з року в рік. Що покаже мамограма? Оглядова мамографія дає такі результати:
- відсутність ознак ракових захворювань тканин;
- пухлинні утворення не злоякісного походження;
- аномальні зміни тканин, що потребують додаткового обстеження на предмет підтвердження ракового захворювання.
Чим відрізняються скринінгова та діагностична мамографії?
Скринінгова мамографія є оглядовим методом обстеження, яке дозволяє оцінити стан тканин і наявність в них аномальних змін пухлинного характеру. Діагностична мамографія є прицільним вивченням виявлених аномальних змін у тканинах для постановки точного діагнозу та вибору лікувальних заходів. Незважаючи на те, що мамографія вважається найбільш точним та достовірним способом діагностики раку грудей, вона не діагностує всіх видів раку молочної залози. Таким чином, зустрічаються поняття «помилково негативного результату», коли певний вид раку не проявився на рентгенівських знімках, а також «помилково позитивний результат», коли деякі індивідуальні відмінності у щільності тканин молочних залоз або інші тканинні зміни інтерпретують як ракове захворювання. Варто знати, що самого мамографічного скринінгу часто недостатньо, щоб з упевненістю визначити наявність доброякісного або злоякісного захворювання. Якщо лікарем-рентгенологом виявлені зміни у тканині при скринінговому обстеженні, він завжди порекомендує прицільну мамографію або додаткове обстеження, яке необхідно обговорити з лікарем-мамологом. Якщо у вас є симптоми, які вас непокоять, але мамограма має «негативний» результат, тобто вказує на здорову тканину, обов’язково консультуйтеся з мамологом щодо інших видів діагностики.