Роль доплерографії у визначенні злоякісності перебігу новоутворень додатків матки.

Роль доплерографії у визначенні злоякісності перебігу новоутворень додатків матки. 1

Роль доплерографії у визначенні злоякісності перебігу новоутворень додатків матки. 2

Дослідження характеру васкуляризації пухлин додатків матки з використанням енергетичної та кольорової доплерографії є клінічно важливим моментом у своєчасній диференційній діагностиці і визначенні ступеню злоякісності утворення та у прогнозуванні швидкості росту.

Мета дослідження. Розробка диференційно-діагностичних критеріїв характерних для найбільш поширених пухлин додатків при використанні енергетичного та допплерівського картування.

Матеріали та методи. Обстежено 143 пацієнток віком від 25 до 55 років з новоутвореннями яєчників, яким проводили трансабдомінальну та інтравагінальну ехографію, імпульсну допплерометрію, кольорову та енергетичну допплерографію, оцінюючи наявність кровотоку, локалізацію та кількість кольорових локусів. Використовували ультразвуковий сканер GE Logiq S7 з трансабдомінальним та інтравагінальним датчиками частотою 7-11 МГц. Ехографічно визначали локалізацію, розміри, ехоструктуру пухлини яєчника, оцінювали кількість та локалізацію кольорових локусів, вимірювали допплерометричні показники: швидкість кровообігу, індекс резистентності (ІР) та пульсаційний індекс (ПІ).

Результати. Доброякісні пухлини додатків матки були виявлені у 84 пацієнток, злоякісні – у 59. У жінок з фолікулярними кістами кровоплин у стінках кіст був збіднілий, ПІ складав 068±0,05, ІР – 0,60±0,08. За допомогою кольорової доплерографії можна проводити диференційну діагностику доброякісних пухлин з фолікулярними кістами, так як внутрішні перетинки та структури, які представляють собою згустки крові чи фібрину, не мають судин і відповідно в них не можуть бути присутніми кольорові локуси. Параоваріальні кісти виявлялись майже аваскулярними. У випадку діагностування ендометріоїдних кіст допплерографічно візуалізувався збіднілий периферійний кровообіг в судинах товстої капсули новоутворення у 80% хворих. Основна концентрація кольорових локусів припадала на ворота кісти та її стінки. Характерним для ендометріоїдних кіст була висока периферична резистентність кровоплину з показниками ІР та ПІ 0,64 ± 0,09 і 0,71 ± 0,04 відповідно. При наявності дермоїдної кісти мав місце помірний кровообіг тільки в здоровій яєчниковій тканині.

У доброякісних солідних новоутвореннях яєчників внутрішньопухлинний кровоплин виявлявся тільки у 20 % пацієнтів, переважно з муцинозними цистаденомами. Середнє значення ПІ склало близько 1,0±0,07, ІР коливався в межах від 0,49 до 0,81±0,09.

Кровоплин всередині злоякісних пухлин візуалізувався майже у всіх обстежених пацієнтів з даними новоутвореннями (97,2% хворих). Середнє значення максимальної систолічної швидкості склало 30,1 ± 5,48 см/с, ПІ – 0,41 ± 0,17, ІР – 0,37 ± 0,11.

Використання порогових значень індексів ПІ та ІР дає змогу з високою ймовірністю визначити характер пухлинного процесу, отже має високу діагностичну цінність. Так, при використанні порогового значення пульсаційного індексу < 0,50 визначення злоякісності пухлини було можливим у 90%, при пороговому значенні ІР <0,45 – у 96% випадків. Злоякісні новоутворення характеризуються патологічним ангіогенезом, інтенсивність якого пропорційна ступеню злоякісності пухлини. При застосуванні режиму кольорової доплерографії відсутність кровотоку було зафіксовано у 86% спостережень пацієнтів з доброякісними новоутвореннями, тоді як при злоякісних пухлинах його присутність констатовано 97,4% випадках.

Висновки.На основі отриманих результатів нами відмічено, що кровоплин у злоякісних новоутвореннях характеризується вираженою просторовою варіабельністю, тоді як при доброякісних відмічається монотонність допплерівських показників. Отже, доплерографія поряд з іншими методами може успішно використовуватись для диференційної діагностики доброякісних та злоякісних новоутворень додатків матки.